Географічна карта - Ширван (історична область) (Şirvan)

Ширван (Şirvan, ) — історична область у Закавказзі, на західному узбережжі Каспійського моря, що простягалася від Дербента на півночі до дельти річки Кура на півдні. До XV—XVI ст. назва — Шарван. В даний час — частина території Азербайджану. Історичне поняття Ширван ніколи не вживався в тому сенсі, щоб він охоплював територію нинішнього Азербайджану.

Основні міста — Шамахи, Баку, Кабала, Шабран.

Через Ширван проходив жвавий торговий шлях, тому цей регіон протягом багатьох століть піддавався численним іноземним навалам і входив до складу різних держав, що визначило надзвичайно строкатий етнічний склад населення, що включає кавказькі, іранські і тюркські елементи.

З кінця II ст. до н. е. до початку VIII до н. е. дана територія входила до складу Кавказької Албанії. Населення цього царства становило союз племен, які говорили різними мовами лезгинської гілки нахсько-дагестанської сім'ї.

У стародавніх авторів назва Ширван не згадується, він виник лише при Сасанідах. « Вірменська географія » VII століття згадує плем'я шарванів, що дали назву області. Балазурі згадує «Шарван-шаха» серед васалів Хосрова I Ануширвана (531—579). Найдавніша форма назви — «Шарван», форма «Ширван» утвердилася лише в XVI столітті.

В VI столітті область піддавалася регулярним набігам кочових племен з півночі, які проникали до Закавказзя через Дербентський прохід — так в 552 році сюди вторглися савіри і хазари. Після цього перський шах Хосров I Ануширван розгорнув у районі Дербента грандіозне фортифікаційне будівництво, покликане захистити його володіння від нової хвилі кочівників.

В 654 році Ширван був зайнятий арабами і пізніше став спадковим володінням арабських намісників. Але вже з середини VIII століття, у зв'язку з невдоволенням місцевого населення арабським правлінням, Ширван і Дагестан стали ареною частих кровопролитних битв між хазарами і армією арабських халіфів династії Омейядів.